Шполянщина поетична

У творчої людини є велике щастя – це народження нового твору: вірша, поеми, оповідання чи маленької мініатюри. Тоді прискорено б’ється серце, душу переповнюють незвичні хвилювання, зникає весь світ, і думки шикуються в ритмічні строфи. З упевненістю можна сказати, що нічого вищого за щастя творення для справжнього поета чи прозаїка немає.
Так і для молодого поета Олександра Бабенка важливою подією в житті стала поява першої ластівки-книги ,,Людські насолоди’’, яка нещодавно побачила світ, а 14 лютого в Шполянській загальноосвітній школі №3- гімназії (унем та випускником якої був Олександр Бабенко) відбулася презентація самої книги. 
На презентацію збірки було запрошено директора гімназії Осадчого А.П., заступника директора з виховної роботи та вчителя зарубіжної літератури Кухар Л.О., шкільного бібліотекаря Слободяник Л.В., учителя української мови та літератури Бабенко Т.О. , учнів 11-г класу та мецената, за підтримки якого вийшла збірка, щирого шполянина, що піклується про розвиток та збереження українських традицій, завжди допомагає і підтримує молодь у розвитку культури та літератури Доценка М.В.
Свій виступ автор розпочав словами, які є епіграфом до збірки :,, Є у людини дві насолоди: перша – незаймане око природи, друга –відкрите не всім почуття, вічне кохання, вершина буття…’’
Збірка складається із п’яти розділів: ,,Весняне воскресіння ’’, ,,Соняшникове літо’’, 
,,Осінній дощ’’, ,,Зимовий сон’’, ,,Міжсезоння (Каламбур збірки) ’’.
Кожен розділ складається із вишуканих замальовок, покликаних наснажити читача бути людиною, не просто жити, а відчувати життя кожною клітиною свого тіла. Ілюстрації до розділів книги підготувала молода художниця Свєтослава Милорадович. Цією збіркою поетичних творів молодий автор намагається відтворити загублене у радянські часи сонцепоклонництво. У збірці є одинадцять поезій-присвят: П.Тичині, М.Рильському, П.Губенку, І.Айвазовському, М.Коцюбинському та друзям, студентам. 
Зустріч пройшла у дружній атмосфері, зачитували та аналізували поезії, обговорювали цікаві питання щодо перспективи для сучасного українського поета. 
Хочеться побажати Олександрові творчих злетів, вдалої рими, вишуканих художніх засобів, щоб на полях римованих битв завжди була перемога і ясно світило сонце, а потік свідомості з нестримною швидкістю ніс думки у місця ніким ще незвідані...