СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ СТАНОВИЩЕ НАШОЇ КРАЇНИ

24.01.2015 19:56

                                               

  Щоб усі  слов`яне стали

  Добрими братами,

  І синами сонця правди…

 Т. Шевченко

Суспільне життя кожної країни напряму і тісно пов`язане з її політичним станом  навіть більше, ніж з економічною ситуацією. Бо політична стабільність  гарантує  послідовність та цілеспрямованість у суспільному житті кожної держави. А гарантією цієї стабільності, насамперед, є  політична  визначеність та напрям розвитку країни, суспільства та громадянина. Наша держава, отримавши незалежність у 1992 році, була визнана всім цивілізованим світом  самостійною державою, повноправним  членом міжнародного співтовариства. Але за всі наступні роки не змогла свідомо визначитись,  у якому напрямку  рухатись нашій державі і в політичному і в державотворчому і в економічному просторі. Ця невизначеність  призвела до того, що згодом ми взагалі могли втратити свою країну. На жаль, було зроблено багато помилок у сфері економіки, це вже визнано ведучими політологами, такими  як професор Гарань, економістами та міжнародними експертами, що призвело прихід до влади  олігархічно-бюрократичної системи, хоч кожен президент, який приходив, декларував демократію та гарантував забезпечення всіх прав і свобод, прописаних у  Коституції, для кожного громадянина. Та крім декларацій, безкінечних виборів, жодною владою не було забезпечено право суспільства на демократичний розвиток, на культурно-історичне виховання та усвідомлення себе, як нації, та повноправного члена міжнародного суспільства. Але не так страшна економічна і політична криза для нашої держави, ми народ  працьовитий і винахідливий, як  втрата національної свідомості, відчуття меншовартості та домінування   іноземної мови, культури, книги, телебачення. Чималий прошарок суспільства взагалі не сприймав себе громадянами  України, проживаючи  на цій території і споживаючи, власне, її «хліб і сіль».

Втрачено покоління громадян, які  досі самі не можуть визнати себе народом, нацією, а не рабами. Всі ми знаємо, що це десятиліттями спрямована політика домінування «старшого» брата і небажання  визнавати іншу культуру  і народ собі рівними, хоч про рівність та інтернаціоналізм  нав`язували більше, як 70 років! Де ж взявся той старший брат, коли  були      «п`ятнадцять республік, п`ятнадцять сестер»?!  Знав, напевне, наш пророк Тарас, щоб стали слов`янські народи справжніми добрими братами, треба пройти довгий і кривавий шлях. Бо один брат настановив собі владарювання над іншими братами і не гребував ніякими засобами та шахрайствами, починаючи з залякувань, переписувань історії на власний лад, закінчуючи прямим обманом. Що ж, тепер  українці  нарешті  зрозуміли, що вони одна нація, один народ, хоч  дуже дорого платить за це. Все, що сталось, це недоліки наших президентів та урядів, які зовсім не дбали про народ, як окрему націю, якій гарантували мир та спокій. Яка країна без власної  мови, преси, книги, телебачення? Як говорить  моя улюблена поетеса Ліна Костенко:

 «Все називається Україною –

Універмаг, ресторан, фабрика.

Хліб український,

Телебачення теж українське.

На горілчаній етикетці  експортний гетьман з булавою

 І тільки мова чужа у власному домі.

 У шовінізму кігті підсвідомі.

 Сім`я вже ж вольна і нова.

Та тільки мати ледь  жива.»

Це слова з поеми, виданої ще 1989 році, а й досі над актуальні! Ще дивно, що за ці роки люди не забули своєї національності та громадянства, адже з екранів телебачення з дитинства нас навчають «бить руським патріотом», по радіо звучить російський шансон, тобто  пропагується культура іншої держави. На жаль, багато громадян, як ми знаємо, так і «виховались» на цьому шансоні, і тепер ми бачимо і розуміємо, для чого це робилось. Але яка б не була сильна ця брехлива культура і пропаганда, самосвідомість, тобто душу народу  вона не зламала, адже душа  вільна, її не можна купити, зламати, продати! Це свідчить про те, який же міцний наш український народ, адже при таких  «стираннях українства»  у нас тільки загострилось почуття патріотизму та самосвідомості! Звичайно, якби не події останнього року, що призвели до відкритої агресії зі сторони сусідньої країни, навряд чи це проявилось би так широко та відкрито на весь світ! Тому які справедливі слова Біблії :

«І пізнаєте правду, - а правда

Вас вільними зробить.»

Хто б не був винен у цій ситуації, та суспільство  дозріло до поступу вперед, до демократичного розвитку та кардинальних змін у нашій державі. І кожен повинен зрозуміти, що вороття назад не буде, хоч якби не хотілось  цього старим бюрократам-чиновникам та політиканам. Наше суспільство  навчилось мобілізуватись у важких ситуаціях, і вже, не очікуючи допомоги ніякої влади, діяти на свій ризик і розсуд. Тут варто згадати про добровольців, які самі йдуть на кулі захищати свою країну і сім`ю від загарбників, це тоді, коли в державі пуста казна і розграбована армія! А що значить потужна система волонтерства!  Такого не було навіть у ІІ світовій війні! Люди самотужки одягають, озброюють та годують свою армію, ризикуючи  власним життям доправляють все необхідне на передову! Всі прогресивні, небайдужі до долі країни бізнесмени, люди мистецтва, поети, письменники, музиканти, актори , аграрії, вчителі та викладачі, студенти, робочий люд – всі об`єднались для  захисту країни і кожен вносить свій посильний вклад. Такого немає і не було ніде! Це  унікальна риса нашого народу  з часів козацтва - ставати гуртом на захист своєї землі, не чекаючи за це ні грошей ні привілеїв! Світове демократичне співтовариство вражене, як народ, який десятиліттями піддавався приниженню національної свідомості та засиллям іншої «культури» так запекло відстоює своє достойне місце в світі! Тому наше українське громадянське  суспільство  вже давно демократичне, прогресивне та солідарне, незважаючи на часті помилки при виборі влади. Таке суспільство заслужено посяде своє місце серед європейських  країн. Країни Балтії, Польща, Чехія, Угорщина та ін., вже  давно пройшли і пережили свій нелегкий шлях для цього. Тепер наша черга. Наша черга найважча і найкривавіша. Нам всім доведеться пережити важкі випробування, кожному з нас, від малого до великого, але  ми пройдемо його заради майбутніх поколінь, щоб нарешті стати справжньою  демократичною державою - Україна!

 

 

Список використаної літератури:

1.     Т.Шевченко- «Кобзар»

2.     Л.Костенко- «Вибрані твори»

3.     Біблія

4.     Стаття професора політології О.Гараня, інтернет видання «Цензор-нет»

 

Бондаренко О.

9 - Г клас